Бузина чорна плоди

Застосовується у разі простудних захворювань, хвороб дихальних шляхів і легких, лихоманкових станів.

Сімейство Жимолосні — Caprifoliaceae.

Народна назва: швейцарський чай.

Використовувані частини: квітки, в гомеопатії — квітки та листя, у народній медицині — іноді й плоди.

Аптечне найменування: квітки бузини — Sambuci flos, листя бузини — Sambuci folium, кора бузини — Sambuci cortex, плоди бузини — Sambuci fructus.

Ботанічний опис. Гілчастий чагарник або невелике дерево від 3 до 7 м заввишки. Для бузини характерні бородавчаста неприємно пахнуча кора, супроти розташовані гілки з пухкою серцевиною, непарноперисте листя, а також великі щитоподібні суцвіття з жовтувато-білими неприємно пахнуть квітками, з яких восени розвиваються плоди — від глянсно-чорних до чорно-фіолетових. Коліре з травня до литок. Трапляється досить часто в садах, біля огорож, у чагарниках і на берегах струмків. У сільській місцевості кущі бузини часто стоять поблизу хлівів, сараїв або житлових будинків. Тут певну роль відіграє забобони.

Збирання та заготівка. Збирають квітки бузини, зрізаючи їх цілими суцвіттями, і сушать у пучках або розкинувши на будь-якій поверхні. Потім окремі квітки оббирають і досушує. Сушарку потрібно вести дуже обережно, щоб ферменти квіток не руйнують активних речовин. Листя збирають зовсім молодими та сушать на повітрі. Кору також знімають із молодих гілок і сушать швидко та в щадних умовах, у тіні або під час штучного підігрівання, за температури не вище 40 °C. Плоди збирають повністю зрілими (від чорно-фіолетових до чорних).

Активні речовини. Найважливіші компоненти в квітках: ефірна олія, потогінні глікозиди, флавоноїди, дубильні речовини та слиз; у квітках і корі виявлений глікозид, що виділяє під час розщеплення синьну кислоту. Зрілі плоди багаті на вітаміни та мінеральні речовини.

Цілюща дія та застосування. Основне застосування квіток — потогінний чай під час гарячкових простудних захворювань. Менш міцно заварений чай із недавнього часу вживають тепловатим і як профілактичний засіб проти застуди та грипу. Квітки бузини (як і квітки липи) надзвичайно ефективно мобілізують захисні сили організму, тому вони є складником багатьох чаїв, призначених проти застудних захворювань. Чай із квіток бузини вживають і у разі ревматизму, правда з невеликим успіхом.
Чай із квіток бузини: 2 чайні ложки з верхом квіток бузини залити 1/4 л води, що кипить, та дати настоятися 10 хвилин. Якщо його хочуть використовувати як потогінний чай, то потрібно випити приблизно 1/2 л чаю дуже теплим. Проти ревматичних недуг його п'ють як курс лікування (понад три тижні тричі на день по 1 чашці).
Чай із листя або кори: 2 чайні ложки (без верху) рослинної сировини заливають 1/4 л холодної води, нагрівають до кипіння і швидко проціджують. П'ють приблизно 1/4 л цього чаю маленькими ковтками впродовж дня під час скупчення води в тілі, затримці сечі, нерегулярному стільці та ревматизму.

Використання в гомеопатії. Гомеопатичний засіб Sambucus nigra готується зі свіжих квіток і листя. Воно знаходить застосування в розведенні D1 як засіб проти нежитю в немовлят і маленьких дітей, його дають сприйнятливим і ослабленим дітям для профілактики та активації захисних сил організму, а також проти астми. Для потогінної терапії гомеопати охоче прописують чай із листя бузини. Дозування цього гомеопатичного засобу дуже різноманітне. Використовують як вихідну настоянку, так і розведення до D6 від 5 до 10 крапель 3-5 разів на день.

Застосування в народній медицині. Небагато цілющих рослин так улюблені в народній медицині, як бузина. Але вона була відома в народі і як місце перебування домашніх богів, що охороняють будинок. Тому не випадково, що вона так часто росте поблизу селянських житлових будинків, біля стійл і амбарів. Як вдалося встановити, бузиною лікувалися ще з кам'яного віку. Водночас зовсім особливу роль відіграють плоди, сік яких використовувався як проносний, а одержуваний з них повидло — як дієвий засіб проти кашлю та застудних захворювань. Квітки використовують у формі чаю для потовиділення і в боротьбі з інфекційними хворобами — тут застосування в народній медицині нічим не відрізняється від такої в медицині наукової. Крім того, вони вважаються найкращим кровоочисним засобом у разі нечистої шкіри та неприємного запаху тіла. Квітки бузини так само, як і кора та листя, використовуються під час ревматизму та подагри. Щодо кори, то в народі вважають, що вона тільки тоді діє як послаблювальна, коли її здирають зверху вниз. Знята в протилежному напрямку, вона ніби слугує як блювотна. Це можна прочитати в самого Альберта Великого.